Принципи матеріалів з мідним сплавом в основному включають принципи легування та принципи поверхневої обробки.
Легані принципи
Мідні сплави виготовляються шляхом додавання одного або декількох інших елементів (таких як цинк, алюміній, кремній, свинець, олово, марганець тощо) до чистої міді, щоб змінити фізичні та хімічні властивості міді. Легування може значно покращити механічні властивості, корозійну стійкість, стійкість до зносу тощо. Наприклад:
Латунь: В основному складається з міді та цинку, латунь можна розділити на звичайну латунь та спеціальну латунь відповідно до вмісту цинку. Звичайна латунь підходить для виготовлення різних тарілок, проводів та труб, тоді як спеціальна латунь, така як "латунна кришка" із вмістом цинку 30%, широко використовується у військових та цивільних полях.
Aluminum Let: Додавання алюмінію до звичайної латуні може утворювати щільну оксидну плівку на поверхні, яка має надзвичайно високу стійкість до корозії.
Силіконова латунь: додавання кремнію значно покращує резистентність до корозії та здатність до розтріскування стресу.
Латунь: вона має хорошу різницю та стійкість до зносу.
Tin Brass: демонструє хорошу резистентність до корозії в морській воді.
Manganese Brass: покращує міцність та корозійну стійкість у морській воді без зменшення пластичності.
Принцип обробки поверхні
Поверхнева обробка мідних сплавів в основному полягає в поліпшенні їх корозійної стійкості та естетики, утворюючи захисний шар на поверхні сплаву. Наприклад, шляхом електричного, обприскування та інших методів шар стійкого до корозії металу або неметалічного матеріалу покривається на поверхні мідного сплаву, який може ефективно продовжити термін служби та естетику.
